ЛЕВЕНЦІ

 
 

ЛЕВЕНЦІ

коротка (дуже) історична довідка



З початком „Хмельниччини” (приблизно від 1648 р.) опришківський рух на теренах Подільського воєводства вийшов за межі традиційний дій (переважно розбійницького характеру) невеликих загонів і набирає масового характеру. На території від Кам’янця до Могилва (Подільського) час від часу під знаменами опришків виступали тисячі осіб. ї „Лісова вольниця” в загальних рисах наслідувала традиції Запоріжжя, крім того подільські опришки, або „левенці” (як вони сами себе називали) не лише напряму співробітничали з козаками, а і часто самі „покозачувались”, тоб то проголошували себе козаками. Це, що правда, не заважало їм, так само швидко, змінювати свлї настрої і невдовзі знов оголошувати себе левенцями і відходити від козацького війська.
Оплотом опришківського руху в XVII ст. були росташовані неподалів Кам’янця Товтри Медобори (Недобори) - яда невисоких (в середньому близько 70 м) гір та долин,густо поросших лісом.Що цікаво в Атласі Правобережної України Йоанеса Янсонія, виданому в Амстердамі в 1666 році, вони звані як „гори звані розбійничими або опришковими”.
До нашого часу дійшов унікальний опис вигляду й тактики опришків з Товтрів. Зроблений він анонімним шляхтичем з-під Ярмолинець. Ось як він к складеній власноруч Римованій хроніці описує подільських левенців: „(вони) злі і дикі люди” , „вони такіж їдючі як оси” „раніше зваличсь опришками, тепер Левенцями, бо неначе походять від дракона „Левона”, ними наповнені ліси й діброви, чагарники й скали” „що корч то хлоп готовий”, (вони)”витривалі, сильні й хижі; ноги у них обкрученні ремінням; одіж гарно скроєна, груди і в мороз і влітку відкриті; кошуля, шапка, пас, хустка – то все до ладу. У лівій руці у нього лук, при правому боці колчан в’язаний, стрілами наповнений. У правій руці „бальтак”- сокира на обуху – „От то ляше обух до голови твоєї”.Якщо левенець не має лука, то тримає рушницю, а шаблі не питай, бо є лише в кінного. (Левенець) і вогню викреше і води нап’ється, і сухар зробить і ти м ситий.”
Що до тактики, анонім відзначає, - опришки пильнують яруг з найбільшою гущавиною, роблють з боків засіки, підрубуючи дерева, розміщають їх попереду і ззаду. Варту росташовують на стрімких скелях і найвищих деревах . З’ясувавши хто їде і в якому супроводі, кількість людей, коней та возів вартовий подавав свистом умовний сигнал, після чого відбувалась прутка рада. А далі - блискавичний напад –„Звідти – пугу; звідси - гуху; стук, гук, пук – позаду, попереду і з боків, з цього місця куля пищзить, з іншого стріа пищить; обух так лоб чистить, що один раз в очах пітьма, а другий блискавиця; обух тут і там долотує, шапки поправляє”.

От такими були наші славні предки ;)


Создан 28 окт 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником